Аграрный фонд Бахматюка

Аграрный фонд Бахматюка

Українська бізнес-еліта завжди розглядала державні підприємства та державний бюджет як швидкий та надійний засіб збагачення. Через економічну ситуацію, відсутність кредитування та іноземних інвестицій бажаючих заробити на державі бізнесменів в останній рік побільшало.

За наявності в обоймі одного-двох “кишенькових” державних підприємств криза і події на Сході не здаються такими грізними. А ще краще, коли серед них присутні установи з мільярдними оборотами як, скажімо, ПАТ “Аграрний фонд”, 100% якого належить державі.

Зараз цій установі більше лічить назва – “Аграрний фонд Олега Бахматюка”, адже останнім часом державна компанія більше нагадує “філіал” його бізнес-групи.

“Економічна правда” дізналася, що більше 80 підприємств бізнесмена так чи інакше користувалися ресурсом Аграрного фонду. Йдеться, зокрема, про закупівлю і продаж зерна, про його страхування, перевезення, та про розміщення коштів Аграрного фонду в фінансових установах Бахматюка.

Депозити на вигідних умовах

З депозитами у Аграрного фонду не складається.

Півтора року тому, за кілька днів до капітуляції режиму Януковича, керівництво Аграрного фонду розмістило трохи більше 2 млрд гривень на депозитних рахунках “Брокбізнесбанку”. Він на той час належав наближеному до “Сім’ї” бізнесмену Сергію Курченку. Через декілька тижнів після цього у банк ввели тимчасову адміністрацію.

Тоді у власності Аграрного фонду були тільки облігації. Спочатку був організований їх викуп Брокбізнесбанком за рахунок отриманого від Нацбанку рефінансування. А далі Аграрний фонд, всупереч статуту і без дозволу Мінагрополітики, розмістив ці кошти на депозитному рахунку банку.

Отримані 2 мільярди службові особи “Брокізнесбанку” витратили на погашення фіктивних боргів банку.

Загальний підсумок – кошти безнадійно втрачені, а АФ – лише сьомий в черзі реєстру вимог.

Очевидно, що таку масштабну оборудку не можна було здійснити без сприяння високопосадовців, центральних органів влади і власників банку.

У рамках порушеної кримінальної справи в серпні 2014 року Генпрокуратура затримала колишнього першого заступника голови НБУ Бориса Приходька. В грудні його . Тепер він спокійно насолоджується переглядом футбольного матчу в оточенні відомих бізнесменів.

Тодішнього голову ПАТ “Аграрний фонд” Олександра Кірюка ніхто затримувати не став.

Проти нього було порушено кримінальну справу ще влітку, а з посади його все одно не посунули. Він ще майже рік після цього керував державною компанією.

Звільнили Кірюка лише наприкінці минулого року, проте позбутися остаточно менеджера все одно не вдалося. Перебуваючи на лікарняному у січні-лютому цього року він встиг “прилаштувати” більше 1 мільярда гривень в інших комерційних банках.

Два з них незабаром були визнані неплатоспроможними.

23 червня така доля  КБ “Фінансова ініціатива” Олега Бахматюка, а 9 липня  і з “Радикал банком”.

Вправність рук

Те, що ці банки дихали на ладан, було давно відомо, але це не завадило тодішньому керівнику Аграрного Фонду підписати депозитні угоди.

“Радикал банк” досі не повернув державній компанії 330 млн гривень. За часів Віктора Януковича представники так званої “Сім’ї” відібрали цей банк у депутата Київської обласної ради Андрія Пасічника. Серед нових власників “Радикалу” тоді були помічені представники фірми “Танталіт”, на яку оформлювалося придбання президентського Межигір’я.

Після зміни влади у багатьох банків колишніх високопосадовців почалися проблеми. Нове керівництво НБУ масово банкротувало їх, найчастіше з формулюванням боротьби з відмиванням коштів. “Радикал банк” попав у цей сумний перелік.

З банком Бахматюка також вийшла дивна історія. У “Фінансовій ініціативі”, який, як відомо, є за обсягом отриманого від НБУ рефінансування в 2014 році, Аграрний фонд розмістив 211 млн гривень на строк до 6 травня 2015 року.

Кошти банк повернув, але із значним запізненням.

Гроші перерахували в той же самий день, коли в НБУ оголосили про неплатоспроможність “Фінансової ініціативи”, тобто 23 червня. Банк Бахматюка прострочив виплату більше, ніж на місяць

Утім, це не все. Як стало відомо ЕП із джерел в державній компанії, кошти затримались в АФ лише на кілька годин і їх фактично одразу повернули назад компаніям Бахматюка.

Як це стало можливим?  Раніше більше 80 підприємств групи “Укрлендфармінг”, власником якої є Бахматюк, уклали з Аграрним фондом договори на суму більше 1 мільярда гривень в рамках програми форвардних закупівель.

За програмою державна компанія закуповує зерно у сільгоспвиробників на умовах авансового платежу. Так, аграрним підприємствам, яким пощастило укласти з Аграрним фондом такі договори, на момент сівби надається аванс у розмірі 50% вартості зерна. Ще 20% виробники отримують після перезимовки, і 30% коли поставлять товар на елеватори.

Якраз в той час, коли банк аграрного бізнесмена повертав АФ депозит, підприємства групи “Укрлендфармінг” отримали додаткове фінансуванням в рамках тих самих форвардів. Хоча така опція як додаткове фінансування взагалі не прописана в договорах і раніше Агарним фондом не застосовувалася.

Проте, для аграрного латифундиста зробили виключення.

З депозитного рахунку кошти були переведені на розрахунковий рахунок АФ в тій же “Фінансовій ініціативі”, а потім одразу компаніям Бахматюка. Тож вони фактично не залишали його бізнес-групу.

В державній установі це підтвердили. “З метою уникнення втрати коштів були дофінансовані ряд сільськогосподарських виробників, що надали запити на збільшення фінансування”, – заявили в прес-службі АФ.

За словами члена Ради директорів і операційного директора “Укрлендфармінгу” Галини Ковток, вона просила АФ про додаткове фінансування ще за кілька місяців до банкрутства “Фінансової ініціативи”. “Ми ще з лютого чи березня зверталися. Вони не хотіли цього робити. В кінці ж погодилися, тому що там було уже або “пан або пропав”, – наголошує вона.

Про форварди, закупівлі та інше

Фінансування підприємств Бахматюка в рамках форвардних закупівель – це крок сам по собі абсурдний. Ця програма була започаткована, в першу чергу, для підтримки малих та середніх підприємств, а не великих аграрних холдингів.

Утім, за логікою менеджерів держустанови, вони діяли в рамках. “Нормативні документи не передбачають, у яких саме підприємств ми повинні закуповувати зерно”, – зазначає голова АФ Андрій Радченко.

За даними АФ, восени 2014 року з компаніями “Укрлендфармінгу” були укладені угоди на поставку 454 тисяч тонн зерна. Це майже 50% від загального обсягу форвардних закупівель Фонду в сезоні 2014-2015 (осінь-весна). Тобто, половина коштів програми Аграрного фонду опинилася у розпорядженні підприємств Бахматюка.

На одному із засідань аграрного комітету ВР у квітні нинішній керівник Аграрного фонду Андрій Радченко заявляв, що форварди укладалися до його приходу і він уже нічого зробити не міг.

Однак через декілька місяців Радченко так само приймає “соломонове” рішення на користь агрохолдинга й дає згоду на дофінансування його підприємств. Він трактує це так: “форвардним договором не заборонено надавати додаткове фінансування”.

“Ми просили додатково десь від 150 до 200 млн гривень. Ви питаєте, чому ми просили? Осінній форвард укладався виходячи із розрахункової ціни 2,5 тисячі гривень за тонну пшениці. Авансом ми отримали відповідно 1,2 тисячі гривень за тонну. У 2015 році та ж сама пшениця подорожчала удвічі у зв’язку із ростом курсу долара, але передоплату нам все одно не перераховували. Натомість, витрати зросли”, – пояснює Галина Ковток.

У той же час вона не розуміє, чому нагнітають ситуацію навколо частки агрохолдингу в закупівлях АФ.

“Ми велика компанія і зайняли чималу частку. Не було ж такого, що ми забрали всі кошти АФ, і держава когось недофінансувала з виробників. Доступ до тендерів був у кожного підприємства країни без винятку. Хто хотів йти в АФ, той і йшов. АФ заявляв, що він на той момент підпише форвардів на 1,2 мільйона тисяч тонн, а насправді закупив лише 800 тисяч тонн. Чому? Більше ніхто не хотів здавати”, – наголошує Ковток.

У Аграрному фонді стверджують, що підприємства “Укрлендфармінгу” виконали свої зобов’я зання в повному обсязі і поставили законтрактовану пшеницю.

Утім, крім того, що “Укрдендфармінг” став одним із найбільших продавців збіжжя для АФ, підприємства агрохолдингу також активно викуповували зерно у Аграрного фонду.

Як уже , за вісім місяців 2014-2015 маркетингового року 72% закупівель зерна у ПАТ “Аграрний фонд” здійснила компанія “Райз”, яка входить до складу агрохолдингу Бахматюка.

Реалізація зернових Аграрного фонду на внутрішньому ринку, липень 2014 – лютий 2015.

Ще один слід Бахматюка в Аграрному фонді – це компанія “Європа-Транс Лтд”, яка  на перевезення зерна. З нею державна компанія уклала угоду терміном на один рік.

Це відома компанія на ринку автоперевезень, і працює вона з 2003 року. Згідно із даними Держреєєстру, її власниками є дві кіпрські структури: “М.С.Європа Транс Холдінгз Лтд” – 91%, і “Укрлендфармінг Плс” – 9%. Кінцевим бенефіціаром першої є громадянин Кіпру Маріос Лазароу, а другої – Олег Бахматюк. У великих держзакупівлях ця компанія раніше не фігурувала.

Про мотиви

Раніше агрохолдинг Бахматюка не проявляв особливого інтересу до підрядів і контрактів Аграрного фонду або інших державних підприємств. Він активно скуповував невеликих гравців на ринку.

Лише з 2010 до 2012 року агрохолдинг провів 10 великих поглинань. Останнє придбання з великих – покупка групи Valinor.

Зараз “Укрлендфармінг” має в розпорядженні найбільший земельний банк в країні – 670 тисяч га. За площею це 2,5 Люксембурга або, наприклад, половина Чорногорії.

Українські аграрії, які розвивають свої холдинги через поглинання, зазвичай позбавляються непрофільних бізнес напрямків. Утім Бахматюк залишав все, що потрапляло в “УЛФ” з новими покупками: молочне тваринництво, цукор, дистрибуцію.

Навіщо аграрній імперії “допомога” держави?

“…У нас скоротилися всі ліміти. Якщо протягом останніх п’яти років кредитний ліміт для нашої компанії становив 400-500 млн доларів, то зараз – 50-100 млн доларів, і то зі скрипом. Мова йде не про українські, а про закордонні банки. Сьогодні практично 80% наших партнерів вимагають предоплату або оплату по факту. Це сильно вдарило по ліквідності, вимило оборотний капітал. Нинішній рік якщо не вб’є, то сильно відкине назад багато агрокомпаній”, – заявив бізнесмен в інтерв’ю 

Поряд з цим, досі залишається тайною скільки, і на чому заробляє агрохолдинг. Зокрема, співрозмовників Forbes-Україна, у звітності аграрної імперії Бахматюка чимало нестиковок: завищені капітальні інвестиції, робота із пов’язаними компаніями або завищені показники доходності.

Наприклад, у 2012 році показник EBITDA на гектар в “УЛФ” перевищував 980 доларів. Хоча тоді на ринку рослинництва найкращі результати EBITDA коливалися в діапазоні 200-450 доларів з гектара.

За словами співрозмовників УП на ринку, звітність нібито “підмальовується” для інвесторів і кредиторів. Наприклад, раніше основним завданням було придати апетитний вигляд агрохолдингу, що дозволяло залучити більше коштів.

Зараз тактика інша – показати все як є або навіть гірше, тому що треба домовлятися з кредиторами про реструктуризацію.

Сумарні зобов’язання “Укрлендфармінгу” на початку року сягали 2,02 млрд доларів. В травні цього року Бахматюк заявляв, що загальна сума заборгованості групи сягає 1,7 млрд доларів.

“Свої люди усюди”

Власник “Урклендфармінгу” не шкодує грошей на лобістів.

За даними УП, же довгий час Бахматюк є одним з найбільших спонсорів Української аграрної конфедерації. Президентом Асоціації є нардеп від “БПП” Леонід Козаченко, №41 у списку. За словами одного з його однопартійців, місце в списку Козаченко отримав якраз завдяки Бахаматюку.

Так само людиною Бахматюка в “БПП” називають №32 в списку – Анатолія Матвієнка. Зокрема, на момент обрання він входив до наглядової ради ТОВ “Аграрний холдинг “Авангард” і був радником голови. Так само, за інформацією УП, він представляє інтереси бізнесмена на усіх найбільш важливих заходах аграрного лобі в Раді.

Ще один представник бізнесмена в тому ж “БПП” – Вадим Денисенко. Як зазначає видання “Наші гроші”, Денисенко –  глава наглядової ради ПрАТ “Картель”, яке видає “Ділову столицю”. За , у 2014 році Бахматюк викупив “Картель” у співвласників російського “Лукойлу” Вагіта Алєкпєрова та Леоніда Федуна.

Загалом присутність людей “яєчного короля” в президентській партії може і не свідчити про лояльність з боку Порошенка. Там в фаворі інший аграрій – Юрій Косюк, який декілька місяців навіть встиг попрацювати в АП.

Співбесідники УП в парламенті кажуть, що більш теплі стосунки у Бахматюка з прем’єром. Зокрема, власник “УЛФ” був одним із спонсорів передвиборчої кампанії “Народного фронту”.

Також бізнесмен заручився підтримкою аграрного міністра Олексія Павленка. Останній дуже неохоче коментує співробітництво латифундиста і Аграрного фонду. На прохання ЕП прокоментувати це питання, міністр заявив, що не може втручатися у діяльність державної компанії.

Утім, за даними ЕП, в міністерстві працює окрема моніторингова група, яка може відслідковувати будь-які операції і угоди державних підприємств, втому числі і АФ. Тобто, сумнівів тут немає – профільний міністр так само в курсі того, що відбувається в ПАТ “Аграрний фонд”, але намагається уникнути гострих тем.