Компромат из достоверных источников

Уважаемые заказчики DDoS-атак! Рекомендуем Вам не тратить деньги и время впустую, так что если Вас что-то не устраивает на нашем сайте - значительно проще связаться с нами - [email protected]

Заказчики взлома сайта, мы можем бадаться с Вами вечно, но как Вы уже поняли, у нас нормально работают бекапы, а также мы и далее легко будем отлавливать и блокировать ваши запросы, поэтому также рекомендуем не тратить деньги и время впустую, а обратиться к нам на вышеуказанную почту.


Акціонерне товариство “Народний фронт”: у політику, як на заробітки (розслідування)

Акціонерне товариство “Народний фронт”: у політику, як на заробітки (розслідування)

  radiosvoboda.org

 

Журналісти програми “Схеми” з'ясували, як працює та на чому заробляє друга за впливовістю партія в країні.

Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк останнім часом змушений багато виправдовуватись через публічні звинувачення у зв’язках з олігахами. Мовляв, він та його політична сила “Народний фронт” працюють в інтересах великих бізнесменів, а не народу, який вони представляють у владі. Підводні течії в політичній силі прем’єр-міністра та що саме вони несуть українцям, , спільного проекту Радіо Свобода та Першого суспільного.

Як саме працює схема зиску з перебування у владі видно через склад та роботу фракції “Народний фронт” у Верховній Раді. Партія має другу за чисельністю фракцію у парламенті після президентської. У її лавах перебуває 81 народний депутат. Цього, часом, цілком достатньо, щоб одні рішення блокувати, а інші — лобіювати.

Структура цієї політичної сили розгалуджена. Так склалося тому, що “Народний фронт” створювався як політтехнологічний проект, під парламентські вибори минулої осені.

“Такий формат прихованої партійної федерації, міжпартійного угруповання, він певною мірою і відтворився в “Народному фронті”. Тобто там дійсно є певні лідери, навколо яких об’єдналися депутати як у фракції парламентській, так і поза межами фракції”, — каже голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко.

Умовно, у “Народному фронті” можна виділити низку груп: частина — в парламенті, решта — у виконавчій владі.

Найвпливовіші — це група “друзів” прем’єра — її у парламенті очолює Андрій Іванчук, давній друг Арсенія Петровича зі студентських років.
Ще — група Миколи Мартиненка, негласного “керівника” держпідприємства “Енергоатом” і “вічного” голови комітету з палива та енергетики.

Команда Андрія Парубія - віце-спікера парламенту — головно складається з “Самооборони Майдану”. Далі — група Олександра Турчинова, до якої у Верховній Раді входить, наприклад, Сергій Пашинський і його сателіти. З ними ж  пліч-о-пліч — міністр Арсен Аваков: колись харківський бізнесмен, а нині міністр внутрішніх справ зібрав навколо себе комбатів і партнерів по колишньому бізнесу, наприклад Ігора Котвіцького.

В окрему команду можна виділити урядовців — міністра юстиції Павла Петренка, його колишню колегу по юридичній компанії, а нині міністра Кабінету міністрів Анну Онищенко, віце-прем’єра і водночас міністра культури В'ячеслава Кириленка.

Частину ж депутатів не можу віднести до групи чиїхось інтересів, утім вони “кнопдовавлять” часто “за авторитетами”.

Майже у кожної з груп є власні бізнес-інтереси. А отже і діють народні депутати, як справжні акціонери: вкладають гроші у діяльність партії, а потім отримують дивіденди. В той же час сам Яценюк категорично спростовував будь-які зв’язки з олігархами у письмовій відповіді “Схемам”.

“В списках політичної партії “Народний фронт” немає жодного депутата від жодного олігарха. І це є доказом відсутності політичного впливу”, — пояснили у прес-службі прем’єр-міністра.

Втім, аналіз роботи “Народного фронту” та її внутрішніх лідерів показує іншу картину.

Сергій Пашинський

Сергій Пашинський представляє так званий “силовий блок”. У Верховній Раді він очолює комітет з національної безпеки і оборони. Його інша діяльність стала предметом журналістських та громадських розслідувань через виведення, арештованих Міністерством внутрішніх справ, нафтопродуктів одіозного юного олігарха Сергія Курченка. Зроблено це було через низку компаній, які пов’язані з його ж давнім другом та бізнес-партнером Сергієм Тищенком.

“Це майно, яке було арештоване в рамках кримінального провадження, яке потім було незрозуміло як і ким оцінене, було передано на тимчасове зберігання державним підприємствам і зрештою реалізоване. Реалізоване за в рази нижчою ціною, ніж ринкова. Держава не отримала жодної копійки від реалізованого майна, там тисячі тонн нафтопродуків”, — пояснює виконавчий директор Центру протидії корупції Дарія Каленюк.

Корупційна складова у цій справі очевидна, пояснюють експерти, але продаж цих активів ще не розслідують. Це викликає багато запитань, оскільки Міністерство внутрішніх справ було з самого початку в курсі оборудки. Бази, де зберігалося арештоване пальне, захоплював батальйон тероборони “Київ-1”, підконтрольний МВС. Тобто усі операції з пальним відбувалися прямо “під носом” у Міністерства внутрішніх справ і, власне, його очільника — “народофронтівця” Арсена Авакова. Ні зупинити, ні розслідувати зараз цю ситуацію не спромоглися. Це наштовхує на думку, що Пашинський з Аваковим — в одному човні.

Арсен Аваков

Аваков і сам неодноразово потрапляв у корупційні скандали. Так, народний депутат Сергій Лещенко 25 вересня опублікував інформацію про оборудку, за якою соратник Авакова депутат Ігор Котвіцький вивів на панамські рахунки 40 мільйонів доларів — а це майже мільярд гривень, частина яких нібито належить Авакову. Міністр внутрішніх справ прямо звинувачення не спростував, втім, назвав Лещенка маніпулятором.

“Котвіцький, на відміну від Лещенка, серйозно платить податки. Наприклад, за минулий рік Котвіцький заплатив 32 мільйони гривень прибуткового податку. Все інше — маніпуляції на рівні того, що “Аваков робить нову політичну кар'єру, на яку йому потрібні гроші”, — сказав Аваков.

Ця історія — наразі один з головних закулісних корупційних скандалів в політиці, який в публічну площину першою винесла програма “Схеми”, , що нардеп Котвіцький заднім числом задекларував майже мільярд гривень на своїх рахунках. А це 40 мільйонів доларів — саме стільки, за даними Сергія Лещенка, Котвіцький-Аваков і вивели згодом на Панаму.

Микола Мартиненко

Миколу Мартиненка, ще одного надвпливового однопартійця Яценюка, називають неофіційним керівником “Енергоатому” — державної монополії, яка контролює всі чотири атомні станцїї в Україні. Його бізнес — різноманітне посередництво та сервісні послуги, пов’язані з “Енергоатомом”.

“Щодо Мартиненка прямі зав’язки дуже складно прослідкувати, не маючи в руках інструменту оперативно-розшукових і негласних слідчих дій, — розповідає виконавчий директор Центру протидії корупції Дарія Каленюк. — Мартиненко, очолюючи відповідний профільний комітет, має структури, що роками працюють навколо ядерної енергетики і навколо цієї державної компанії “Енергоатом”.

Фінансова діяльність “ядерного” депутата уже розслідується закордонними правоохоронцями. Йдеться про звинувачення у хабарництві швейцарською прокуратурою — отримання 30 мільйонів франків на рахунки в Швейцарії від чеського заводу “Шкода”, який отримав підряд на “Енергоатомі”. Тамтешні слідчі підтвердили це депутату Сергію Лещенку.

Втім, Мартиненко це спростовує. 

“Справа — це сфальсифіковане в думках деяких олігархів питання, яким спекулюють на каналах. Я це коментував, я про це розповідав, то далі немає про що розмовляти”, — заявляє Мартиненко.

Леонід Юрушев

Фракція — не єдиний інструмент для отримання зиску. Так олігарх Леонід Юрушев, наприклад, має добрі зв’язки в Кабміні. Компанія “БФ енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД” із його орбіти минулого року виграла контракт на 10 років, за яким вона буде орендувати площі в аеропорту “Бориспіль” під магазини безмитної торгівлі “Дьюті-фрі”. Це надзвичайно прибутковий бізнес у всьому світі.

На конкурс в 2014 році подавалося 5 компаній. Серед них — один з світових лідерів у цій галузі швейцарська . Але умови були прописані так, що жодна іноземна фірма не мала шансу — в тому числі досвід роботи в Україні.

“БФ енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД”, зареєстрована в Бориспільському районі на Київщині із кіпрськими власниками, — одна з двох фірм-переможців. Вона ж і отримала найбільшу територію для оренди — понад 2 тисячі квадратних метрів. Ще 750 квадратів, за традіцією, отримала ТОВ “Київріанта”, яка роками орендує площу в Борисполі.

Швейцарська Dufry одразу запротестувала та написала листа прем’єру.

Топ