Інфраструктура для олігарха Леоніда Юрушева (розслідування)

  radiosvoboda.org

Як Леонід Юрушев заробляє на перельотах і потягах, маючи добрих знайомих у високих кабінетах

Ви проходите паспортний контроль в аеропорту “Бориспіль”. Перед посадкою на літак забігаєте в дьюті-фрі — за міцненьким чи шоколадкою. І — вуа-ля! — на вас заробив олігарх Леонід Юрушев. Юрушев не такий відомий широкій публіці, як його “колеги по цеху” — він не позує перед камерами і ще жодного разу не давав інтерв’ю пресі. Йому 69 років, він громадянин Греції. За даними журналу “Фокус”, він займав сьому сходинку в рейтингу найбагатших людей України в 2014 році — його активи тоді оцінили у 900 мільйонів доларів. Тож відсутність публічності не заважає Юрушеву наживати чималі статки. Скоріше, навпаки.

Леонід Юрушев родом з Донецька. Він і його родина — дружина й доньки — володіють готелями “Рів’ера”, “Фермонт”, “Алфавіто” і п’ятизірковим “Інтерконтиненталем”, розташованим неподалік від Михайлівського золотоверхого собору.

В “Інтерконтиненталі” свого часу розміщувалися передвиборчі штаби Віктора Януковича і Партії регіонів. А разом з “королем Донбасу” Рінатом Ахметовим він побудував бізнес-центр “Леонардо” в центрі столиці.

Тепер у Юрушева з’явилися друзі у новій владі, а бізнес його росте та диверсифікується.

Безмитна торгівля

Торгує в “Борисполі” відомий німецький оператор дьюті-фрі Гебр. Хайнеманн через свою дочірню фірму “БФ Енд ГХ Тревел Рітейл Лтд”. Вона заснована кіпрським офшором, а той, у свою чергу, на 55% належить німецькому оператору. Решта — в офшорних “БФ Капітал” і “Арасіл Ентерпрайзес”, які ведуть в глухий кут.

На початку літа 2014 року “БФ Енд ГХ Тревел Рітейл Лтд” виграла конкурс на 10-річну оренду 2050 квадратних метрів в аеропорту “Бориспіль”. Однією з вимог конкурсу було три роки досвіду роботи в галузі безмитної торгівлі в Україні.

Ця вимога виявилася зручною для компанії з кількох причин. Наприклад, першому магазину фірми якраз “стукнуло” три роки перед подачею заявки. Тобто, якби в умовах написали про 4 роки — було б без шансів. Крім того, це відсіяло від конкурсу іншого світового оператора — зі Швейцарії — Dufry. У відкритому листі прем’єр-міністру швейцарці заявляли про “порушення конкурентних норм”.

“Вищевказані умови проведення конкурсу, а саме досвід роботи в Україні, на думку заявника, надають окремим суб'єктам господарювання переваги, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить до усунення конкуренції без жодних належних підстав. Крім того, заявнику, фактично, неможливо виконати вищевказані вимоги внаслідок того, що раніше не проводились конкурси”, — заявили в компанії.

Пояснити удачу “БФ Енд ГХ Тревел Рітейл Лтд” в першому конкурсі можна дружбою Юрушева і нинішньої влади. Бізнес Юрушева вважається одним із основних спонсорів політичної сили прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. У прес-службі прем’єра повністю заперечують фінасування будь-якими олігархами. Та у самого олігарха підтверджують, що на певному етапі допомагали попередньому політичному проекту — “Фронту змін”. А його прес-служба нагадує, що напряму іноземні громадяни не можуть фінансувати політичні партії та передвиборчі перегони.

Очільником Міністерства інфраструктури, яке й затверджувало конкурсні умови для “Борисполя”, на той момент був однопартієць і давній друг Яценюка Максим Бурбак, нині — голова його фракції у парламенті. А Фонд державного майна, який проводив конкурс, тоді очолював Дмитро Парфененко, якого пов’язують з політсилою Яценюка через першого заступника його фракції Миколу Мартиненка.

Як Юрушев пов’язаний з “БФ Енд ГХ Тревел Рітейл Лтд”

Оператор магазинів безмитної торгівлі “БФ Енд ГХ Тревел Рітейл Лтд” відкидає будь-які зв'язки з Юрушевим.

Дійсно, ані директором, ані прямим засновником фірми він не є. Хоча, коли кінцеві бенефіціари закриті довгим шлейфом заплутаних офшорів, а фірма має безліч опосередкованих зв’язків з Юрушевим, такі спроби спростування юристам бачаться сумнівно.

Наприклад, “БФ Енд ГХ Тревел Рітейл Лтд” прописалася у Мартусівці Бориспільського району — на території складів і терміналів на краю села. Це — окрема огороджена місцина з новою дорогою і власним КПП. Тут є склади, митні термінали, овочебази. Площа ця ділиться на кілька кадастрових ділянок, які належать олігарху Леоніду Юрушеву. Тут же зареєстровані та розташовані фірми, якими напряму володіє Юрушев та його родина — “БФ Завод”, “БФ Енерго”, “БФ Термінал”, “БФ склад”. За цими ж адресами з одним телефонним номером зареєстровані і “БФ Енд ГХ Тревел Рітейл Лтд” і “БФ Груп” — їхнє коріння через Кіпр сягає Віргінських офшорів.

Хоча, так, з формальної юридичної точки зору українського законодавства ці компанії не пов’язані.

Втім, у самій компанії стверджують — місце реєстрації було обране лише через близкість до аеропорту. А представник Юрушева в письмових коментарях від імені олігарха заявив, що “компанія офіційно орендує складські приміщення в одній із коменрційних структур... Інших “точок дотику” немає”.

Тобто розповідаючи, що “БФ енд ГХ Тревел Рітейл” ніяк не пов'язане з Юрушевим, її керівництво трохи лукавить. Як мінімум, вони зареєстровані на території підприємств Юрушева. Далі більше — деякі керівники та засновники підприємства прийшли туди саме з фірм Леоніда Леонідовича. Наприклад, Яніна Володимирівна Прохоренко була першим директором “БФ енд ГХ”. Вона також керувала ТОВ “Факторінвест”, засновниками якого є особисто Юрушев і його фонд.

А така собі Ірина Володимирівна Беньківська, яка засновувала “БФ енд ГХ”, спільно з Юрушевим створювала і підприємство “Юрія-транс”.

Юрист Центру протидії корупції Олена Щербан пояснює ці зв’язки так: “Є формальні і неформальні ознаки зв’язку компаній. Формальні — це один власник, спільне керівництво, те, що можна підтвердити документами. Втім, зв’язок можна прослідкувати і в неформальному полі. Наприклад, якщо кілька компаній зареєстровані за однією адресою, у них однакові номери телефонів, а назви формуються за одним і тим же принципом, то вони, ймовірно, можуть бути пов’язані між собою”,- говорить вона.

Але дьюті-фрі — не єдиний бізнес, який, схоже, пов'язаний з Юрушевим у “Борисполі”. Запаковкою багажу в міжнародному аеропорту на “козирних місцях” біля реєстрації займається “БФ Груп”, також дотична до Юрушева. А першим засновником цієї фірми взагалі був чоловік на ім’я Володимир Яценюк — та про нього трохи згодом.

Приховані зв’язки

Аеропорт — це тільки вершина айсбергу. Зв’язки між бізнесом Юрушева і табором прем’єр-міністра насправді набагато більші, ніж виграний тендер на д’юті-фрі.

Наприклад, персона Максима Бланка. З минулого року він — заступник голови “Укрзалізниці”. Він довгі роки працював у різних фірмах Юрушева. Як стверджуюють у олігарха — був талановитим найманим менеджером. В “Укрзалізницю” його призначили указом Кабміну Яценюка.

Та й досі Максим Бланк спільно з Леонідом Юрушевим володіє компанією “Аструм Капітал” — компанією з фінансової допомоги і роботи з цінними паперами.

У Юрушева усіляко намагаються відмежуватися від зв’язків із Бланком. Кажуть, що Бланк від них мало не втік — з початку Євромайдану просто перестав приходити на роботу в компанію “Аструм”. Далі зв’язки нібито не підтримують. Про спільну компанію — не згадують.

За збігом обставин, саме з того моменту, коли Бланк потрапив до “Укрзалізниці”, Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва вагонів, який належить Юрушеву, почав вигравати тендери держпідприємства на ремонт пасажирських вагонів, хоча спеціалісти говорять, що існує набагато нагальніша потреба у ремонті локомотивів.

“Дніпропетровський завод з ремонту й будівництва вагонів Леоніда Юрушева останні 10 років не отримував суттєвих замовлень, у них зіспсувалися відносини з владою ще за часів Кірпи (колишнього міністра інфраструктури України — ред) “Дніпровагонрембуд” виконував невеликі замовлення від російських компаній”, — розповідає колишній заступник міністра інфраструктури Олександр Кава.