Никаких сепаров на Донбассе нет. Есть вооруженные силы фашистской России

В Совецькому союзі відбувалася цікава ситуація з історією того, що ми зараз називаємо ПВЗ, а Союз – Громадянською війною. Кожен громадянин СРСР міг навскид назвати 5-6 командирів Червоної армії – Будьонного, Ворошилова, Щорса, Чапаєва, Аркадія Гайдара, матроса Желєзняка… Робочих і селян. Командирів рівня полку-дивізії-армії. Водночас, питання на кшталт «хто командував Червоної армією, її генштабом та фронтами?» громадянина СРСР вганяло в ступор. Громадянинові СРСР було ні до чого знати про дворян та генералів Бонч-Бруєвича, Маніковського, Каменєва, Єгор’єва, Селівачова, Парського, Раттеля та багатьох інших. У громадянина СРСР від новини що «рівність та братерство» для нього виборювали «пани та благородія» з’являлися непотрібні запитання.

Те саме ми зараз спостерігаємо в бандах ДиРи. Нам показують веселих хлопців Моторолу, Гіві та Ходаковського. Донедавна – також Мозгового, Пашу Дрьомова, Іщенко, Новикова-Алабая. Уже не показують. Але за кадром лишається нагальне питання, а хто ж керує вищими з’єднаннями армії ДиРи?
Так, саме армії. Треба називати речі своїми іменами. Під назвою «Вааружьониє сіли Наваросії» стоїть цілком конкретні впоряджені бойові підрозділи. Чиї?
На це питання відповідає щойно опублікований звіт Головного управління розвідки України – на сайті ГУР. Звіт надає багато інформації – про динаміку обстрілів позицій ЗСУ, порушення ВСН Мінських угод, обсяги зброї та військового майна завезеного в ДиРи, тощо. Але нас цікавить інше – хто?
Угрупування, що веде бої від імені ДиРи – це два армійських корпуси. 1-й корпус очолює ген.-май. В. Асапов, заступник – полк. Є. Чірков, начштабу – полк. Р. Якубов. До складу корпусу входять шість мотострілецьких бригад, трьома з яких командують: ген.-май. І. Тімофеєв, полк. І. Каплій, полк. Д. Бондарев. 2-й армійський корпус – це окремий мотострілецький полк та три мотострілецькі бригади, якими командують: полк. А. Рузінський, полк. П. Болгарев, полк. О. Бушуєв. Командує 2-м АК ген.-май. Є. Нікіфоров.

А тепер увага. Всі перелічені генерали і старші офіцери – штатні службовці російських (!) збройних сил. Ба-більше, свої звання вони здобували не в СССР і не в Збройних силах України – у ЗС РФ. Ба-більше, названі мною звання, це не звання ДНР-ЛНР, вони з цими званнями в російській армії служать.

І ще. ДНР та ЛНР за їхніми твердженнями – два різні державні утворення, що мають між собою спільний кордон (навіть бабло там зшибають). Чому ж тоді 1-й та 2-й корпуси, а не скажемо збройні сили ДНР і ЛНР відповідно? А тому що, ані Захарченко, ані Плотницький «своїм» військам наказів не віддають. Військовому очевидно, в структурі де існує 1-й і 2-й корпуси, мусить бути спільне командування. І воно є.

Це – Центр територіальних військ Південного військового округу ЗС РФ. Саме командувач центру ген.-полк. А. Сердюков віддає накази генералам Асапову і Нікіфорову. У свою чергу генерал Сердюков підпорядковується командувачу Південного військового округу ЗС РФ ген.-полк. О. Галкіну. На рівні Генштабу ЗС РФ координацію дій обох корпусів ДиРи здійснює ген.-полк. С. Істраков. В період загострення бойових дій, на місці дії корпусів координував ген.-полк. О. Лєнцов – той самий що виступав як представник ДиРи в питаннях припинення вогню за «Другого Мінська». Що робив генерал-полковник російської армії на війні, в якій Росія нібито не бере участі, гадаю пояснювати не треба.
Російські полковники, російські генерали… А як же Гіві, Моторола і Ходаковський? А Гіві, Моторола та Ходаковський – це сучасні Чапаєви, Щорси та матроси Железняки. Формування якими вони командують не перевищують батальйону, тож і ефекту від них (не враховуючи картинки з російських ЗМІ та інколи – спроб психологічного тиску на частини ЗСУ) – як від будь якого з комбатів ЗСУ та НГ. Тому коли котрийсь з наших всепропальщиків обдаровує нас питанням, чому український спецназ не завалив досі Гіві і Моторолу, відповідь очевидна – а на кой чорт ризикувати життям кількох груп, аби всього лише завалити шоумена? Якщо валити – то генералів Асапова, Нікіфорова, або Тимофєєва. Але на жаль, ці персонажі в Україні бувають наїздами й угадати коли саме – нереально.

А тепер – питання. У Червоній армії в Другу Світову існували 7-а та 249-а дивізії сформовані з колишніх солдат і офіцерів збройних сил незалежної Естонії, але керовані совецькими офіцерами-комуністами. Чи робила наявність солдат-естонців ці дивізії естонськими? Ні. Вони були совецькими.
У складі СС існувала, наприклад 28-а валлонська дивізія СС, більшість особового складу якої становили валлонці, але під командою німецьких офіцерів. Робить наявність валлонів цю дивізію валлонською? Ні. Це була штатна одиниця німецьких збройних сил.

Те саме й тут. Ми ведемо війну не з сепаратистами, а з частинами російської армії до складу яких входять також колабораціоністи з Донбасу. Слова «сепари» по справедливості, треба позбуватися. Немає ніяких Гіві і Моторол. Є – генерали Лєнцов, Сердюков, Асапов і Нікіфоров. Є – експедиційна група Збройних сил Росії з кодовою назвою «Вааружьониє сіли Наваросії» що веде війну проти нашої держави.