Підозрювані у вбивстві Бузини: хто вони?

Один із затриманиих за підозрою у вбивстві Олеся Бузини — Денис Поліщук  radiosvoboda.org

“Тільки суд може визначити хто є злочинцем, а хто не є злочинцем” — правозахисник

“Убивство Олеся Бузини розкрито”, — написав на своїй сторінці у Facebook міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков. Міністр назвав імена двох підозрюваних (це громадські активісти, кияни Андрій Медведько та Денис Поліщук, відомі ще з часів Майдану). Обидва були в АТО. Один балотувався до Київради від “Свободи”, інший — до Верховної Ради від УНА-УНСО. Одному — 25 років, іншому — майже 26 років. Міністр запевняє, що є прямі докази їхньої причетності до вбивства. Натомість знайомі двох із затриманих шоковані звинуваченнями, називають затримання — політичним замовленням і кажуть, що нібито є докази перебування у цей час затриманих в АТО. Тим часом, дещо пізніше міністр Аваков повідомив, що затримали й третього підозрюваного, проте його ім’я не оприлюднював і анонсував подальші арешти у цій справі. Правозахисники ж нагадують міністру про існування презумпції невинуватості й наполягають, що затримані поки що є лише підозрюваними, а не злочинцями, як написав Аваков у Facebook: “злочинців затримали”.

Правоохоронні відомства заявляють про затримання трьох підозрюваних у вбивстві колишнього шеф-редактора газети “Сегодня” Олеся Бузини. Про затримання двох із них вранці 18 червня повідомила прокуратура Києва, ще одного підозрюваного, за повідомленням МВС, затримали невдовзі.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков назвав убивство “розкритим” та заявив, що МВС має прямі докази причетності до вбивства двох підозрюваних.

“Слідство має прямі докази — зокрема, експертизи ДНК”

“Нами встановлено, коли, де і у кого зазначені особи купували автомобіль, на якому згодом стежили за Бузиною. Саме на цьому автомобілі злочинці і зникли з місця вбивства. Внаслідок вказівок автомобіль був встановлений і вилучені речові докази. За результатами проведених судових експертиз, отримані прямі докази причетності зазначених осіб до скоєння цього вбивства”, — Аваков на своїй сторінці у Facebook.

За словами керівника МВС, слідство має “експертизи ДНК з кинутого злочинцями одягу з місця злочину, експертизи слідів в автомобілі, прямі впізнання свідків, матеріали негласного спостереження, яке вели оперативники карного розшуку МВС щодо підозрюваних у злочині”.

Аваков порушив презумпцію невинуватості — правозахисник

Крім того, міністр написав у Facebook: “злочинців затримано”. Таким чином Арсен Аваков порушив принцип презумпції невинуватості, закріплений положеннями частини 1 статті 11 Загальної декларації прав людини, наполягає правозахисник Андрій Діденко.

“Тільки суд може визначити хто є злочинцем, а хто не є злочинцем. І до тих пір, поки не буде рішення суду, яке набере законної сили, коли вже минає час апеляції, до цього часу жодна людина не може, тим паче держслужбовець, назвати людину злочинцем”, — сказав правозахисник.

“Медведько мав сьогодні передати інформацію про керівництво МВС”

За даними міністра Авакова, затримані — жителі Києва Андрій Олександрович Медведько (27.09.1989 року народження) та Денис Валерійович Поліщук (14.06.1990 року народження), і один з них раніше служив у підрозділі міліції особливого призначення “Гарпун” ГУМВС України в Київській області.

Андрій Медведько — відомий у Києві активіст об’єднання націоналістів “С14”, майданівець. Балотувався до Київради по мажоритарному округу від партії “Свобода”. Наприкінці минулого року недовго служив у зоні АТО в складі батальйону МВС “Київ-2”.

Командир батальйону патрульної служби міліції особливого призначення “Київ-2” Богдан Войцеховський здивувався обвинуваченням одного зі своїх колишніх бійців у причетності до вбивства журналіста Олеся Бузини.

“Він спеціалізувався як сапер, гарний боєць. На нього можна було покластися, і я готовий був із ним служити й далі. Щодо звинувачень — я про це почув лише від вас. По службі можу його характеризувати лише з позитивної сторони”, — заявив комбат Радіо Свобода.

За словами Войцеховського, підозрюваний служив у батальйоні впродовж осені 2014 року. “Перейшов від нас 4-5 місяців тому. Він хотів воювати більше, а в нас тоді були більш міліцейські функції. Разом із ще кількома хлопцями він перейшов до спецпідрозділу “Гарпун”, сформованого на базі Київського обласного управління МВС”, — розповів Войцеховський Радіо Свобода.

Сам підозрюваний ще 8 червня у своєму Facebook, що звільнився з лав МВС.

“Війна, яка зараз точиться на сході, не є ні визвольною, ні національною. Ми не йдемо в атаку, ворог не йде в атаку. Лише безцільні обстріли. Самі батальйони забруднили себе різного роду “мутками”, — написав він.

Член парламентського комітету з питань запобігання та протидії корупції, депутат від “Батьківщини” Ігор Луценко говорить про дивний збіг обставин. За його словами, саме сьогодні вони мали зустрітися з Андрієм Медведьком, де він обіцяв передати парламентарю документи про злочини керівництва МВС.

“Здивований, бо так все чітко співпало. Ми з ним сьогодні о другій годині мали зустрічатися, де він мав мені передати якусь інформацію про керівництво МВС. Він дуже скаржився на страшну корупцію. Ми з ним вчора домовилися про зустріч — хопа, і його беруть міліціонери. Співпадіння таке”, — розповів Радіо Свобода Ігор Луценко.

За словами Луценка, у Медведька із деякими керівниками міліції, які залишися при владі після Майдану, йде війна. Зокрема він згадує заступника міністра внутрішній справ Василя Паскала.

“В нього зараз конкретний апогей протистояння з нелюстрованими міліцейськими чинами. Якраз він мав сьогодні надати про це документи. Він був добровольцем в АТО. Багатьох навіть міліцейських чинів високопоставлених наших ловили як сепаратистів і їм казали: вам це не забудуть. Тому ця ворожнеча з 2013 року дуже сильно вже йде”, — розповів парламентар.

Соратник Андрія Медведька часів Майдану Кирило Дороленко теж вважає, що невипадково Медведька взяли під варту саме в період активної роботи кампанії по відставці Василя Паскала, в якій підозрюваний бере активну участь.

За даними Кирила Дороленка, є докази того, що у час вбивства Олеся Бузини, підозрюваний був в зоні проведення АТО, під Щастям, як волонтер “С14”.

“За тією інформацією, що кидають мені хлопці в Facebook, в той час він перебував в зоні АТО, що підтверджує локація його телефону, в районі Щастя. І про те, що це справа сфабрикована через те, що Андрій Медведько останнім часом займався по Паскалю, по заступнику Авакова з приводу його міліцейської посади, тому що саме Василь Паскаль під час Революції гідності займався відстеженням майданівців і фабрикування справ, і хлопці вважають, що це політичне замовлення. Це помста за те, що вони робили під час Майдану, перед Майданом і після, хоча вони відійшли від політики і займалися боротьбою з сепаратизмом і вилучали перевертнів у лавах МВС”, — розповів Кирило Дороленко.

“С14” використовує відверто неонацистську естетику”

А от Павло Клименко, координатор освітніх програм FARE у Східній Європі ще кілька років тому організацію “С14” у неонацизмі та расизмі, де фігурував і Андрій Медведько. “Вдалося знайти перші підтвердження расистської поведінки групи псевдо-вболівальників під час матчу Україна — Сан Марино”, — писав Клименко.

За його словами, “С14 (“Січ”) є мілітарною молодіжною організацією, що координується членами ВО “Свобода” та об'єднує ультраправих футбольних фанатів та активістів. Угруповання використовує відверто неонацистську естетику (кельтські хрести, свастики, “мертва голова”), але при цьому намагається впливати на традиційних націоналістів (залучаючи до “Свободи” колишніх членів “Національного альянсу” , “Молодіжного націоналістичного конгресу”, “Тризубу”). “С14”, беручи участь в офіційному суспільному активізмі (наприклад, в опозиційних та антизабудовних протестах), все ж робить наголос на боротьбі з уявними ідеологічними ворогами — антирасистами та профспілковими активістами лівого спрямування. При цьому фізичні напади на “ворогів” з числа молоді не завжди оприлюднюється, щоб не дискредитувати імідж в очах багато чисельних партнерів поза праворадикальними колами. Варто відмітити, що, вірогідно керівництво “С14” активно долучає членів як до акцій соціального спрямування та громадських протестів, так і до фізичних нападів на уявних супротивників та мирні зібрання правозахисників та профспілок”.

“Поліщук - порядна людина і гарний боєць”