Як держбанки заробляють на енергоефективності

Як держбанки заробляють на енергоефективності

За попередніми підсумками, 2015 року державні банки видали населенню та організаціям співвласників будинків кредитів для енергоефективних робіт на суму 1,3 млрд гривень. Більша частина кредитів стосувалася утеплення вікон та стін будинків індивідуальних власників житла, заміни котельного обладнання, а не комплексної термомодернізації та санації будинків або ж модернізації комплексів ЖКГ (тепломережі, теплопункти, системи водопостачання).

Проте Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження не планує зупинятися на досягнутому і 2016 року очікує на шестикратне зростання кредитування споживачів – від 1,3 до 8 млрд гривень. «Я думаю, що з урахуванням того темпу, з яким ми рухаємося, з урахуванням потенціалу ринку, який сьогодні існує, наступного року ми зможемо видати 8 млрд гривень кредитів на енергозбереження», – заявив голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук.

Утім, такий оптимізм не має достатнього підґрунтя. Адже ідеї кредитування, за визнанням представників державних банків та уряду, охоплювали частину населення, яке в попередні роки виявилося не здатним профінансувати роботи з утеплення приміщень та установлення сучасного опалювального обладнання.

Як відомо, програма енергоефективності Кабміну України діяла задовго до 2014–2015 років. У цілому майже всі енергоефективні кроки відбувалися в рамках «Державної цільової економічної програми енергоефективності та розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010–2015 роки», яку було додатково затверджено постановою уряду від 01.03.2014 №243 і від 01.10.2014 №491.

Нюанси програми

Свою новітню історію «програма енергоефективності» розпочала в жовтні 2014 року. І на першому етапі передбачала відшкодування частини суми кредиту на придбання твердопаливного чи електричного котла. Через державні банки людина могла оформити кредит на придбання котла з відшкодуванням частини його вартості. Держава повертала 20% від суми кредиту, але не більш як 5 тис. гривень.

Проте криза в енергосистемі та віялові відключення в листопаді-грудні 2014 року зруйнували плани перевести частину споживачів на електрику. Пізніше, влітку 2015 року, рішення уряду про стимулювання переведення населення на електрокотли довелося скасувати.

І вже з квітня 2015 року прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що уряд продовжує програму компенсації 20% від вартості нових котлів, а також вона поширюватиметься й на утеплення будинків, заміну вікон. На ці заходи було передбачено компенсацю в розмірі 30%, для ОСББ – 40%.

«Урядом передбачено 343 млн гривень на цю програму, які буде розподілено за трьома напрямками. 47,6 млн гривень – на компенсацію придбання «негазових» котлів, 198 млн гривень – на компенсацію коштів на утеплення індивідуальних будинків, зокрема купівлю матеріалів на покрівлю, вікна, утеплення стін та приладів обліку теплової енергії. 97,9 млн гривень – на компенсацію придбання енергоефективного обладнання та матеріалів ОСББ», – заявляв міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарстваГеннадій Зубко.

Власне, за словами Зубка, уряд очікував, що додатково на цю програму буде залучено 1,23 млрд гривень приватних інвестицій, а загальний обсяг інвестицій на заходи енергоефективності становитиме 1,5 млрд гривень. При цьому Зубко конкретизував, що додаткові 1,23 млрд гривень – кошти банків, які беруть участь у програмі, серед яких державні Ощадбанк, Укрексімбанк та Укргазбанк.

За попередніми результатами, 2015 року в цілому в рамках «енергоефективної програми» банки видали 1,3 млрд гривень кредитів. Усього було видано майже 85 тисяч кредитів. Із цієї суми 77% (1 млрд гривень) становлять кредити на придбання енергозберігаючого обладнання і матеріалів (65 тис. кредитів). Майже 15 тис. кредитів було видано на придбання твердопаливних котлів – на суму майже 300 млн гривень (23%).

При цьому головне навантаження несе Ощадбанк, який забезпечив видання кредитів на суму 1,1 млрд гривень. «На сьогодні «Ощад» успішно реалізував 93 проекти для 7000 фізичних осіб і впевнено йде до цифри 100. Крім того, люди, які звернулися безпосередньо в установи Ощадбанку, – це близько 62000 людей – вже отримали кредити на загальну суму майже 1 млрд гривень. Це досить значний портфель», – заявив заступник голови правління Ощадбанку Андрій Стецевич.

Суттєво відстають від Ощадбанку енергоефективні програми Укргазбанку та «Укрексіму». Так, Укргазбанк видав майже 14 тис. кредитів на суму 235 млн гривень. Така різниця пояснюється відносно кращими умовами кредитування в Ощадбанку й Укргазбанку, що надають кредити за ставкою від 24,5% річних.

Також держава платить за споживача від 20 до 40%, але це не означає, що банк не отримає прибутку. Майже 25% ефективної річної ставки за кредитом вистачає, щоб забезпечити «рентабельність» на рівні 20%. А це приблизно заробіток до 260 млн гривень. Споживачі оплачують користування кредитними коштами. Безвідсоткового кредиту або ж низької кредитної ставки населення не отримує. І державні банки заробляють на «енергоефективній програмі».

Бізнес для банків

Тож виходить, що так звані енергоефективні програми уряду залишаються лише бізнесом для банків і вкрай віддалено мають риси цільової програми держави щодо зменшення витрат газу і тепла серед споживачів. Зрештою, самі ж банкіри відкрито називають програму «Теплий дім» бізнес-проектом, а не соціальним, як про це постійно заявляє і прем’єр Яценюк, і інші урядовці.

«Для банків фактично відкрився фінансовий ринок житлово-комунальних послуг, що дало змогу комплексно підходити до надання послуг і працювати з новим суб’єктом – насамперед з об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельними кооперативами. Ми почали активне кредитування і називаємо цю програму колективним розстроченням. Для нас ринок енергоефективності є однією зі сфер, в яку можна сміливо вкладати кошти, і ми робитимемо кроки в цьому напрямку», – повідомив заступник голови правління Ощадбанку Андрій Стецевич.

Варто зауважити, що більшість кредитів на суму 1,3 млрд гривень використано для утеплення стін та заміни газових котлів на твердопаливні. При цьому основна маса населення, яка бере кредити, мешкає у приватному секторі. Тому такі люди заощаджуватимуть не дорогий російський чи європейський газ (230 дол.), а український газ, собівартість якого становить 50–70 дол. Імпортний газ споживають теплокомуненерго, і програма заміни котлів не стосується жителів, які використовують централізоване опалення.

Що ж до твердопаливних котлів, то споживачі все одно оплачуватимуть вартість вугілля, пелет, брикетів, торфу, іншого виду ресурсу. При цьому ніхто не розглядає питання меншої «екологічності» твердопаливних котлів. Використання газу залишається не лише екологічнішим, ніж вугілля чи пелети. В цілому умови видання кредитів не гарантують, що технічні параметри твердопаливного котла порівняно з газовим будуть поліпшені. Але безумовно, що ті домогосподасртва, які відмовилися від газу (20 тис. сімей), заощадять щороку близько 50 млн куб. м. (вартістю 110 млн гривень).

Для посилення ефекту і кількості виданих кредитів уряд вирішив залучити до «енергоефективної програми» людей, які отримують субсидії. Для таких громадян держава компенсуватиме 70% від обсягу кредиту. Із 1,3 млрд гривень кредитів отримувачі субсидій одержали кредитів на суму майже 200 млн гривень (15%).

Відповідно, виникають сумніви щодо можливості збільшення видання кредитів 2016 року вшестеро, до 8 млрд гривень. Для цього банкам доведеться охопити жителів багатоповерхових будинків із централізованим опаленням або видавати кредити для проектів із відновлювальних джерел енергії. І водночас знизити відсоткові ставки до рівня 10–12%.

Також в уряді розраховують на те, що людей приваблюватиме компенсація частини кредиту за рахунок місцевого бюджету. Місцева влада Львова, Дніпропетровська, Сум, Івано-Франківська, Черкас виділяє додаткові кошти. Але сумнівно, що це дасть змогу залучити ще 400–500 тис. сімей до програми енергоефективності. Лише такий обсяг домогосподарств дасть можливість державним банкам і 2016 року заробляти на «програмі енергоефективності».