Юність Гройсманів і $10 мільйонів

«Юність» Гройсманів і $10 мільйонів

Після Майдану «Дельта банк» вирішив пожертвувати купою грошей, які йому були винна фірма Гройсманів за будівництво торгового комплексу. Тепер за цей подарунок розплачується держава.

Кожен державний діяч мусить мати свого літописця. А оскільки в Україні передбачається новий прем’єр-міністр, то і нам закортіло долучитись до вічності. Тим паче ця історія про те, як провінційним бізнесменам вдалось на рівному місці заробити $10 млн. А всім же хочеться, аби українським урядом нарешті почали керувати ефективні професіонали.

Чого-чого, а ефективності в цій історії – точно не бракувало. Судіть, зрештою, самі.

Вінницька мерія і підтримка приватного бізнесу

У 2006 році щойно обраний мер Вінниці Володимир Гройсман розпочав боротьбу з вуличною торгівлею і хаотичними базарами. Тогочасні зміни торкнулися і ринку «Юність» (на фото).

Ринком «Юність» з 1990-х років керувала однойменна приватна фірма, засновником якої до 2009 року був Борис Гройсман, батько нинішнього голови парламенту. Сам Володимир Гройсман у 16 років став комерційним директором цієї компанії, де працював до 2000-их.

Борис Гройсман, депутат Вінницької міськради від “Совісті України”

ТОВ фірма «Юність» у 1994 році заснував батько нинішнього голови ВР Борис Гройсман. У 2007 році до складу засновників приєдналися дружина спікера Олена Гройсман, а також вінничани Олексій Чернолуцький, Віктор Виговський і Олексій Пономарчук.

У 2009 році засновником фірми «Юність» стала лондонська компанія «Онтаріо Продакшнз Лімітед» (62%), до якої потім приєдналися Олексій Чернолуцький (10%) і Юрій Гижко (28%). У такому складі засновників фірма і була ліквідована.

Землю під ринком фірма «Юність» мала в довгостроковій оренді від міста. Та у 2006 році, коли Гройсман став міським головою, перспективи компанії несподівано покращились. У цьому ж році фірма стала власником 0,56 га під ринком. За  тодішнього директора компанії Тетяни Дзюбенко, «Юність» викупила ділянки. Відповідних рішень на сайті міськради знайти не вдалося, відтак про деталі повідомити, на жаль, не можемо.

Згодом фірма «Юність» уклала інвестиційний договір з виконкомом міськради, отримавши дозвіл на будівництво торговельного комплексу. При цьому компанія зобов’язалася перерахувати на розвиток міських інженерних комунікацій та благоустрій міста 2,08 млн грн.

На початку 2009 року державна комісія прийняла в експлуатацію реконструйований ринок, точніше тепер вже – торгово-сервісний комплекс «Магігранд» загальною площею 13 тис кв м. (на фото).

Водночас фірма передала у комунальну власність трансформаторну підстанцію, мережу теплопостачання, водопостачання і водовідведення, мережу газопостачання, каналізації, електропостачання, дренажну мережу, мережі зовнішнього освітлення і т.д. Тобто інвестиційний внесок виявився не грішми – а товаром. Таке буває.

Як кредит фірми Гройсманів і банка Лагуна став проблемою держави

Для будівництва торговельного центру фірма «Юність» у жовтні 2007 року взяла кредит у «Кредитпромбанку» у $10,8 млн (з конвертацією у гривню). У заставу банку передали все: і 13 тис кв м торгового комплексу, і ділянку під ним в 0,56 га.

Кредит «Юність» не повернула, хоча торговий центр – це цілком пристойний генератор кешу. Натомість уже влітку 2009 року фірма звернулась в суд з заявою про власне банкрутство.

Банкрутство тривало довго. Лише у березні 2013 року затвердили реєстр вимог кредиторів: СТОВ «Поділля» – 400 тис грн, інвестиційна компанія «Поділля-Капітал» 98,17 млн грн, підприємець Мацера Віктор Вікторович – 2,47 млн грн і «Кредитпромбанк» – 87,99 млн грн.

У вересні 2013 року право вимоги «Кредитпромбанку» до фірми викупив «Дельта банк». 16 січня 2014 року представник «Дельта банку» Мельниченко В.В. подав до суду клопотання залучити «Дельта банк» до банкрутства фірми «Юність» замість «Кредитпромбанку».

Однак через півроку після Майдану «Дельта банк» раптово різко змінив позицію і втратив інтерес до повернення майже 88 млн грн кредиту – той же Мельниченко В.В. 22 вересня 2014 року попросив суд не залучати банк до цієї справи, що і було зроблено.

Це здавалось трохи дивним, оскільки в той час , і мало би хто відмовився від добре забезпеченого фінансового зобов’язання. Однак пояснення знайшлось.

Виявилося, що 28 серпня 2014 року,тобто за два місяці до того, як стати офіційно «проблемним» – «Дельта банк» відступив право вимоги боргу по кредиту Гройсмана. На користь фірми «Факторинг фінанс». Того ж дня та переуступила це право КУА «Атлантіс капітал».

Засновниками ТОВ «КУА «Атлантіс капітал» є брати Валентин і Володимир Гнатишини та ТОВ «КЛФ Груп», засновниками якого є Володимир Гнатишин і його кіпрська компанія «Сноуфінч Капітал Лімітед».

Володимир Гнатишин у 2014 році  до Верховної Ради як самовисуванець. Також він на посаду голови Державної фіскальної служби України.

Валентин Гнатишин у 2006 році був  департаменту зовнішньоекономічних відносин Нацбанку. За даними , Валентин Гнатишин дружив з нинішнім прем’єром Арсенієм Яценюком.

Однак і це виявилось ненадовго: 16 квітня 2015 року «Атлантіс капітал» передав право вимоги Інвестиційній компанії «Поділля-Капітал», яка належала підлеглому Гройсману комунальнику.

Після цього «Юність» швидко . Арбітражний керуючий виявив у фірми таке майно: ТСК «Магігранд» і землю під ним, а також 63,77 млн грн дебіторської заборгованості і 29 тис грн на банківському рахунку.

Ліквідатор Сергій Походзяєв зібрав збори кредиторів, на яких всі погодилися (хоча «з тих всіх» лишилась фактично – одна структура) , що «Поділля-Капітал» забирає собі право стягнення 63,77 млн грн з боржників «Юності».

Після цього Походзяєв подав суду на затвердження зменшені вимоги кредиторів: СТОВ «Поділля» на 400 тис грн, підприємця Віктора Мацери – на 900 тис грн і «Поділля-Капіталу» на 24,38 млн грн.; банку у цьому списку вже не було. Для виплати цих коштів було вирішено продати ТСК «Магігранд» і землю і розділити отримані гроші між кредиторами. Що і було зроблено: 30 вересня 2015 року торговельний центр із землею за 25,68 млн грн купило ТОВ «Магігранд» Олени Гройсман – дружини спікера. Цікаво, що за даними бухгалтерської довідки, представленої в суді, станом на 1 липня 2015 року навіть залишкова вартість ТРЦ і ділянок становила .

Повторимо. Торговий комплекс, на будівництво якого «Юність» батька Гройсмана отримала кредит $10,8 млн, після всіх походеньок по рукам опинився у фірми «Магігранд» дружини Гройсмана за $1,2 млн (за курсом вересня 2015 року).

Та на цьому історія не закінчилася. На початку цього року «Дельта банк», який ліквідовується і за який держава продовжує  вкладникам їхні кошти, звернувся до суду з проханням переглянути за нововиявленими обставинами ухвалу, за якою він міг би стати кредитором «Юності».

Нововиявленою обставиною стала нікчемність договору, за яким «Дельта банк» у серпні 2014 року відступив право вимоги кредитного боргу на користь «Факторинг Фінансу». Це виявила комісія Фонду гарантування вкладів фізосіб. Вона встановила, що «Дельта банк» відступив право вимоги «Факторинг Фінансу» за заниженою на 74% ціною.

Однак Госпсуд Вінницької області  переглядати  ухвалу, пославшись на пропуск строку подання заяви. Окрім того, суддя Марія Кожухар вказала, що обставини щодо нікчемності договору з «Факторинг Фінансом» у будь-якому разі мали бути відомі банку.

Таким чином «Дельта банк» фактично подарував вінницьким бізнесменам три чверті кредиту, і на цьому – все. Бо, як відомо, «Дельта банк», який у 2014 році отримав  рефінансування, з 2015 року ліквідується. Поки слідчі перевіряють факт виведення «Дельта банком» , Фонд гарантування вкладів фізосіб продовжує виплачувати людям гарантовану державою суму вкладів.

Тобто банк, за боргами якого розраховується держава, від цієї оборудки отримав лише збитки. А Гройсмани на рівному місці «зекономили» майже $10 мільйонів. Усе вийшло дуже професійно.