Уважаемые заказчики DDoS-атак! Рекомендуем Вам не тратить деньги и время впустую, так что если Вас что-то не устраивает на нашем сайте - значительно проще связаться с нами - [email protected]
Заказчики взлома сайта, мы можем бадаться с Вами вечно, но как Вы уже поняли, у нас нормально работают бекапы, а также мы и далее легко будем отлавливать и блокировать ваши запросы, поэтому также рекомендуем не тратить деньги и время впустую, а обратиться к нам на вышеуказанную почту.
Як чиновники підтримали олігархів за рахунок споживачів
Як чиновники підтримали олігархів за рахунок споживачів
Як чиновники підтримали олігархів за рахунок споживачів
Енергетичний регулятор переклав модернізацію та оновлення активів обленерго на плечі споживачів
Споживачі електроенергії з 2016 року додатково платитимуть дистриб’юторам струму (обленерго – природні монополісти).
Згідно з затвердженою 8 жовтня Національною комісією (здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ)) методологією стимулюючого регулювання, перші шість українських обленерго, які пройшли переоцінку своїх активів, почнуть працювати з нормою дохідності у 5%.
Іншими словами нова методологія тарифоутворення (RAB-регулювання) передбачає збільшення частки тарифу на послуги обленерго у структурі тарифу для кінцевого споживача. Сьогодні це 15-20% загального тарифу.
Наразі ці компанії працюють за системою “витрати +”: чиновники НКРЕКУ перевіряють затрати обленерго і покривають їх розміром тарифу.
“Зараз тарифом покриті затрати, а тарифний прибуток дорівнює нулю. Але обленерго заробляють на завищеннях цін на тендерах і тим, що збирають кеш за підключення споживачів”, – говорить колишній член НКРЕКУ Андрій Герус.
Тобто обленерго здійснюють ремонт і модернізацію мереж за рахунок включення витрат на це в тарифи для споживача. Простими словами: споживачі сплачуючи за спожиту електроенергію також фінансують оновлення основних засобів обленерго.
Як відомо, обленерго в Україні . Зокрема, Костянтин Григоришин має у свій власності акції 11 обленерго. Росіянам Олександру Бабакову та Євгену Гінеру (група VS Energy) належать частки в десяти українських обленерго. Ігор Коломойський має частки в шести обленерго. Рінату Ахметову належать чотири дистриб’ютори струму. Братам Суркісам – частки в трьох компаніях. Партнерам Дмитра Фірташа – Юрію Бойку та Сергію Льовочкіну належить дві компанії.
Як це працюватиме в майбутньому?
“Наприклад, є переоцінених активів 5 млрд грн. При 5% рентабельності – це чистий прибуток 250 млн грн. Плюс ще збільшена в декілька разів амортизація (через переоцінку активів). Грубо це ще 300 млн грн. Далі рахують, на скільки треба підвищити тариф обленерго, щоб воно отримало 550 млн грн. Це суттєве підвищення. Для перших шести обленерго тарифи зростуть майже на 100%”, – каже Герус.
За його підрахунками, в 2016 році перші шість обленерго додатково отримають 3 млрд грн на рік.
Норма рентабельності з 0% до 5% з 2016 року зросте для “Київобленерго”, “Кіровоградобленерго” (обидві входять у групу VS Energy росіян Олександра Бабакова та Євгена Гінера), “Вінницяобленерго” (контролюється Костянтином Григоришиним – близький до Порошенка). “Дніпрообленерго” (входить в ДТЕК Ріната Ахметова), “Львівобленерго” та “Прикарпаттяобленерго” (належать братам Суркісам).
До речі 25% “Вінницяобленерго” належить інвесткомпанії ICU. Акціонером цієї компанії в минулому була голова НБУ Валерія Гонтарева. Після її призначення в Нацбанк менеджерів з ICU почали призначати в державні регулятори. Зокрема, Володимира Демчишина президент Петро Порошенко спочатку призначив головою НКРЕКУ. Згодом Демчишина призначили міністром енергетики, а його місце в регуляторі зайняв Дмитро Вовк, який також працював в ICU.
В інтерв’ю “Українській правді” Григоришин визнав, що рекомендував президентові після виборів кандидатів на посади в державні енергетичні компанії. Олігарх не приховує симпатії до Демчишина та Вовка.
Ще раніше Демчишин визнав, що іще в квітні цього року. Про кадрову політику президента читайте в тексті.
Коли на нову систему перейдуть інші обленерго?
З 2017 року на нову систему стимулюючого регулювання перейдуть ще 22 компанії, 2018-го – шість компаній, а 2019-го – ще шість компаній. Ці шість компаній – залізниці, які здійснюють постачання електроенергії за регульованим тарифом, пояснила представник НКРЕКУ під час презентації методології.
За оцінками Геруса, після переходу всіх обленерго на “RAB-регулювання” вони додатково отримуватимуть поанд 12 млрд грн на рік. З урахуванням інфляції майбутніх періодів ця сума може бути ще більшою.
Для чого регулятор збільшив прибутки обленерго?
“Це провідний досвід тарифоутворення. Його впровадження дозволить забезпечити модернізацію розподільчих мереж, які зараз недофінансовані”, – зазначив голова комісії Дмитро Вовк.
Щоб перейти на нову систему, обленерго повинні погасити всі борги за отриману електроенергію перед “Енергоринком” і проводити 100% розрахунки з компанією.
У довгостроковій перспективі, як розраховують у НКРЕКУ, застосування стимулюючої системи дозволить залучити в галузь інвестиції та знизити втрати електроенергії в електромережах.
За , застосування стимулюючого регулювання на першому етапі призведе до зростання тарифів обленерго для споживачів, проте це зростання буде стримуватися за рахунок понижуючого коефіцієнта ефективності (мінус 1% з другого року, відображає очікуване зниження втрат у мережах), а також за рахунок штрафів і недотримання показників якості (до 5% доходу компанії).
У презентації, яку чиновники НКРЕКП продемонстрували учасникам засідання, пропонували, що отриманий додатковий прибуток буде розподілятися в пропорції 50/50. Тобто одна частина на інвестпрограму обленерго, інша – власникові.
Представники всіх шести обленерго підтримали перехід на нову систему. “Для зниження нормативних втрат у мережах необхідні додаткові інвестиції і при нульовій ставці прибутковості це зробити неможливо. Далі чекати не можна, тому що зношеність мереж становить більш ніж 80%. Тому ставка прибутковості (5%) просто необхідна”, – заявив представник ДТЕК.
Топ